Вторинне безпліддя у жінок – це проблема, з якою стикається безліч пар, які вже мають дитину, і бажаючих завести ще одного. Діагноз – вторинне безпліддя з медичної точки зору ставиться жінці, що мала одну і більше вагітностей з будь-яким результатом. Говорити про це захворювання можна, якщо у жінки, яка веде постійну статеве життя, на протязі року і більше не вийшло завагітніти.
Звертатися за комплексним обстеженням з приводу відсутності вагітності якомога раніше цього терміну. Але найчастіше подружні пари не поспішають звертатися до лікаря, адже наявність однієї дитини вводить в оману. Не рідко тільки після декількох років безуспішних спроб подружжя звертаються за допомогою до фахівців. При наявності причин підозрювати цей поширений діагноз слід починати діагностику і лікування якомога раніше, адже дорогоцінний час може бути втрачено.
Відвідування гінеколога не можна відкладати, оскільки на можливість мати дітей впливають різні запальні процеси статевої системи. Зволікання може призвести до невиліковному безпліддя. Слід враховувати і вік жінки, оскільки подолання тридцатипятилетнего вікового рубежу зменшує шанси успішного зачаття в кілька разів.
Можливі причини
Вторинне безпліддя не є самостійною хворобою, це загальний термін, що характеризує стан неможливості зачаття в силу певних причин. Багато захворювань, що викликають подібний стан організму проходять безсимптомно, у подружньої пари не з’являється приводів для занепокоєння, крім самого відсутності вагітності. Для досягнення позитивного результату необхідно усунути причину, що викликала неможливість завести дитину.
Головними винуватцями вторинного безпліддя є:
- Гіпертиреоз. Це захворювання щитовидної залози, що характеризується підвищеним виробленням гормонів. Їх надлишок призводить до зниження кількості гормонів, що виробляються гіпофізом. Це відбивається на жіночої репродуктивної системи, призводить до порушень менструального циклу, хворобливих станів статевих органів. Гіпертиреоз – одна з найбільш поширених причин неможливості зачаття.
- Гіпотиреоз. Протилежне гипертиреозу стан, викликаний недостатнім виробленням гормонів щитовидної залози. В результаті їх зниженого рівня гіпофіз виробляє гормони в посиленому темпі, що призводить до порушень репродуктивної функції, неможливості зачаття.
- Зниження відтворювальної здатності. Це явище спостерігається у жінок з подоланням тридцятирічного вікового рубежу. Піком репродуктивної функції є вік від 17 до 30 років. Після нього спостерігається поступове зниження фертильності, що істотно позначається на можливості зачати і виносити здорове потомство. За статистикою близько 25 відсотків жінок після 35 років мають проблеми із зачаттям і закріпленням заплідненої яйцеклітини.
- Перенесені аборти. Процес переривання вагітності часто викликає ускладнення, що впливають на відтворювальну функцію. Звільнення порожнини матки від плоду травмує ендометріческій шар. Це призводить до неможливості закріплення заплідненої яйцеклітини на внутрішній поверхні матки, перешкоджає нормальному розвитку плоду. Перенесені в минулому аборти – одна з найчастіших причин вторинного безпліддя.
- Травми і наслідки хірургічного втручання. Перенесені операції, травми статевих органів можуть провокувати виникнення поліпів, спайок, шрамів, що прямо впливає на можливість завагітніти.
- Захворювання статевої системи. Гінекологічні запальні процеси досить часто є причиною проблем із зачаттям. Для ефективного функціонування статевої системи необхідна злагоджена робота всіх її органів. Запалення будь-якого з них викликає порушення в роботі, що робить вагітність неможливою. Гінекологічні захворювання нерідко супроводжуються характерними симптомами, тому при виникненні кров’яних виділень необхідно без зволікань звернутися до фахівця.
- Інфекції. Бактерії і віруси, що передаються статевим шляхом, викликають запалення органів репродуктивної системи, що відбивається на можливості завагітніти.
- Порушення в режимі харчування, шкідливі звички відбиваються на роботі статевої системи. Це позначається на можливості зачати дитину. Усунути такі причини найпростіше, необхідно вести здоровий спосіб життя, уникати стресів, захворювань, що виснажують організм.
- Біологічна несумісність подружжя. Подібну причину називають, коли інших видимих чинників виявити не вдалося. Несумісність – один з найскладніших випадків з точки зору лікування, оскільки не передбачає точної причини, усунення якої вирішить проблему з вагітністю.
Людський організм – складна система, і лише при її злагодженій роботі можлива вагітність і нормальний розвиток плода. У жінки, що відчуває проблеми з зачаттям, може спостерігатися відразу кілька причин безпліддя другого ступеня. Чинники, що викликають подібний стан, часто взаємопов’язані, тому визначення джерела проблеми нерідко викликає труднощі навіть при комплексному, всебічному обстеженні.
Способи діагностики та лікування безпліддя другого ступеня
При відсутності вагітності протягом року необхідно звернутися до фахівця для проведення комплексного обстеження, встановлення причини, призначення ефективного лікування.
Звертаючись до лікаря, слід бути готовим до проходження безлічі процедур, що включають в себе:
- Гінекологічний огляд, загальний опитування для оцінки стану.
- Забір матеріалу для аналізу. Беруться мазки для визначення стану мікрофлори піхви, виявлення інфекцій.
- Ультразвукове дослідження органів репродуктивної системи.
- Інші необхідні процедури. Їх необхідність визначається лікуючим лікарем.
Після визначення першопричини безпліддя другого ступеня призначається лікування. Стратегія дій будується, виходячи з факторів, що викликали цей стан. Лікування повинне бути спрямоване на усунення причин вторинного безпліддя. Так, якщо воно викликано хворобливим станом щитовидної залози, буде вжито заходів по відновленню функції органу, вирівняний гормональний фон.
При наявності порушень в роботі репродуктивної системи внаслідок травм або наслідків хірургічного втручання призначається медикаментозна терапія. У деяких випадках може знадобитися операція.
Ускладнення в результаті штучного переривання вагітності важко піддаються лікуванню. Нерідкі випадки, коли відновити дітородну функцію не представляється можливим. Вікові зміни теж не усуваються в результаті терапії.
Після проведення діагностики та проходження повного курсу терапії відводиться один-два роки на зачаття. Але багато причин безпліддя другого ступеня важко піддаються лікуванню або зовсім не виліковні. При відсутності ефекту від лікування можна вдатися до штучного запліднення або послуг сурогатної матері.
