Проблема безпліддя більшості жінок – найбільша трагедія у житті. Так уже закладено природою, що символом сімейного благополуччя є здорове маля, а без дітей сім’я вважається неповноцінною. Зіткнувшись із неможливістю зачати дитину тривалий час, жінки задаються питанням про вирішення проблеми, насамперед, медикаментозним способом. Можливості сучасної клініки “Надія” https://ivfclinic.lviv.ua/ пропонують не один варіант лікування, але все залежить від конкретної причини патології.
Особливості терапії безпліддя
Будь-яке лікування, у тому числі гінекологічне, починається з правильної діагностики. Якщо говорити про безплідність, то сьогодні діагностичні можливості розширила ендоскопічна хірургія, що дозволяє точно та швидко діагностувати стан жіночих органів малого тазу, усувати патології.
Якщо причина проблеми усувається консервативними чи хірургічними методами, лікування буде ефективним, зачаття можливо природним шляхом.
Коли вжиті заходи ефекту не дають, проводиться штучна інсемінація, застосовуються допоміжні репродуктивні технології. Сьогодні ці інноваційні методи дають можливість стати мамами багатьом жінкам, причому іноді вони завагітніють відразу двійнятами.
Лікування проблем репродуктивних органів
Дуже часто жінки не можуть зачати дитину тому, що їх маткові труби непрохідні. У терапії трубної безплідності застосовуються консервативні методи лікування: антибіотиками, імуномодулюючими, протизапальними препаратами. Посилює їх ефект фізіотерапевтична та санаторно-курортна терапія. Якщо протягом півтора року відсутній ефект консервативної терапії, то жінці пропонують хірургічне лікування. Воно показано при повній або частковій непрохідності труб, патологічних перекрутах, спайкових утвореннях, що обмежують рухливість органу. Мікрохірургічна операція збільшує шанси настання вагітності до 60%.
Коли йдеться про безпліддя, викликане ендометріозом, його лікують методом лапароскопічної ендокоагуляції. Спочатку видаляються патологічні осередки, потім результат закріплюється медикаментозним лікуванням. Вагітність настає після вищезгаданих процедур у 40% випадків.
У лікуванні ендометріозу сьогодні активно застосовують метод парацервікальних ін’єкцій. Його ефективність – понад 90%. Ін’єкції роблять у шийку матки. Таке місцеве лікування дозволяє ефективно боротися також з міомами, аменореєю, полікістозом яєчників, запальними захворюваннями органів малого тазу. Метод парацервікальних ін’єкцій відновлює здорову роботу яєчників, спайковий процес регресує.
Лікування жіночої ендокринної безплідності
У цьому випадку терапія призначається залежно від гормональних змін та циклу. Стимулююча терапія нормалізує дозрівання фолікулів, допомагає виробленню здорових яйцеклітин, готує жіночий організм до виношування плода.
При синдромі полікістозних яєчників консервативна терапія спрямовано стимуляцію овуляції. Тривалість лікування гормонами становить від трьох до п’яти циклів. Якщо воно не дає результату, то показано двосторонню біопсію яєчників, їх клиноподібну резекцію. Це лапароскопічні операції.
Замісна гормональна терапія з подальшою стимуляцією овуляції призводить до зачаття.
Лікування безпліддя неясного генезу
Нерідко трапляється так, що після обстеження фахівці не знаходять жодних відхилень у стані здоров’я жінки, які заважають зачати дитину. Тоді їй ставлять діагноз “безпліддя неясного генезу” і припускають, що причиною в цьому випадку можуть бути психологічні фактори. Далі з жінкою працює психолог, який з’ясовує, які фактори установки на підсвідомому рівні не дозволяють жінці зачати дитину. Це можуть бути:
- психологічні травми дитинства, пов’язані зі смертю близьких родичок після пологів;
- розповіді про болючість розродження;
- впевненість матері жінки у тому, що діти перешкоджають кар’єрі.
У таких ситуаціях з майбутніми матерями проводяться сеанси психотерапії, які допомагають зняти психологічні комплекси.
Якщо таке лікування не дає результатів, то вдаються до методів репродуктивних технологій, доступних у клініці “Надія” у Львові. Це внутрішньоматкова інсемінація спермою чоловіка (донора), екстракорпоральне запліднення, ін’єкція в сперматозоїдну яйцеклітину.
