Ще в середині 19-го століття німецьким фахівцем в області психоневрології (прим. – Генріхом Хоффманом) була дана оцінка надмірної рухливості дитини. Після явище вивчали досить активно і широко, а з 60-х років даний стан було переведено в розряд «патологічних» з мінімальними дисфункціями мозку.
Чому СДУГ? Тому що в основі гіперактивності – саме дефіцит уваги (Неможливість зосередитися).
Також відзначають і різницю в формах патології:
- проста форма (Надмірна активність + неуважність).
- Ускладнена форма. Тобто, з супутніми симптомами (порушений сон, нервовий тик, головні болі і навіть заїкання).
СДУГ – як здійснюється діагностика?
При підозрі на наявність патології слід звертатися до таких дитячих фахівцях, як психолог і невролог, а також психіатр.
Після зазвичай відправляють на консультації до офтальмолога і епілептології, до логопеда і ендокринолога, до ЛОРа.
Природно, при 1-м візит і огляді дитини ніхто поставити діагноз не зможе (якщо все-таки поставили – шукайте іншого лікаря).
Діагностика СДУГ досить складна і тривала: крім бесід з лікарями, проводять спостереження за поведінкою дитини, здійснюють нейропсихологическое тестування, застосовують сучасні методи обстеження (ЕЕГ і МРТ, аналізи крові, ЕхоКГ.
Чому важливо своєчасно звернутися до фахівця? Потрібно розуміти, що під «маскою» СДУГ часто ховаються і інші, часом, досить важкі захворювання.
Тому, помітивши у своїй дитині даного роду «дивацтва», вирушайте на кафедру дитячої неврології або в будь-який місцевий спеціалізований центр неврології на обстеження.
Основні причини СНДГ у дітей
«Коріння» патології криються в порушеній функції підкіркових ядер мозку, а також лобових його ділянок, або в функціональної незрілості мозку. Адекватність обробки інформації дає збій, внаслідок чого виникає надлишок емоційних (а також звукових, зорових) стимулів, що веде до подразнення, неспокою та ін.
Нерідко закладка СДУГ відбувається ще в утробі матері.
Причин, які дають старт розвитку патології, не так вже й багато:
- Куріння майбутньої мами в процесі виношування плоду.
- Наявність загрози переривання вагітності.
- Часті стреси.
- Відсутність правильного збалансованого харчування.
Також вирішальну роль можуть зіграти:
- Народження малюка передчасно (прим. – до 38-го тижня).
- Стрімкі або простимульовані, а також затяжні пологи.
- Наявність патологій неврологічного характеру у малюка.
- Отруєння важкими металами.
- Надлишкова строгість мами.
- Незбалансований дитячий раціон.
- Важка обстановка в будинку, де росте малюк (стреси, сварки, постійні конфлікти).
- Генетична схильність.
Ну і, звичайно, слід розуміти, що наявність відразу кількох чинників серйозно підвищує ризик розвитку патології.
Симптоми і ознаки СДУГ у дітей за віком – діагностика гіперактивності і синдрому дефіциту уваги у дитини
На жаль, діагностика СДУГ серед російських фахівців залишає бажати кращого. Є маса випадків, коли даний діагноз ставлять дітям з психопатією або ознаками явної шизофренії, а також з розумовою відсталістю.
Тому важливо проходити обстеження у професіоналів, чітко розуміють – якими методами здійснюють діагностику, що потрібно виключити відразу, як залежить прояв патології від віку, тощо.
Не менш важливо – правильно оцінити симптоматику (не самостійно, а у лікаря!).
СДУГ у крихт до 1 року – симптоми:
- Бурхлива реакція на різного роду маніпуляції.
- Надлишкова збудливість.
- Затримка в розвитку мови.
- Порушений сон (занадто довго спить, погано спить, не укласти, та ін.).
- Затримка фізичного розвитку (прим. – в 1-1,5 міс.).
- Підвищена чутливість до яскравого світла або звуків.
Звичайно, не варто панікувати, якщо дана симптоматика – явище рідкісне і одиничне. Також варто пам’ятати, що примхливість крихти в такому юному віці може бути наслідком зміни харчування, що ростуть зубів, кольок і ін.
СДУГ у дітей 2-3-х років – симптоми:
- Непосидючість.
- Складнощі з дрібною моторикою.
- Незв’язність і хаотичність рухів малюка, а також їх надмірність при відсутності необхідності в них.
- Затримка в розвитку мови.
В даному віці ознаки патології мають властивість проявлятися найбільш активно.
СДУГ у дошкільнят – симптоми:
- Неуважність і погана пам’ять.
- Непосидючість і неуважність.
- Складнощі в період укладання спати.
- Непослух.
Всі малюки у віці від 3-х років вперті, примхливий і надмірно примхливі. Але при СДУГ такі прояви істотно загострюються. Особливо в момент адаптації в новому колективі (в дитячому садку).
СДУГ у школярів – симптоми:
- Відсутність концентрації уваги.
- Відсутність терплячості при вислуховуванні дорослих.
- Занижена самооцінка.
- Поява і прояв різних фобій.
- Неврівноваженість.
- Енурез.
- Головні болі.
- Поява нервового тику.
- Нездатність певний час спокійно просидіти на 1-му місці.
Зазвичай у таких школярів можна спостерігати серйозне погіршення загального стану: при СДУГ нервова система просто не встигає справлятися з великим обсягом шкільних навантажень (фізичних і психічних).
Гіперактивність – або все-таки просто активність: як відрізнити?
Подібним питанням мами і тата задаються досить часто. Але можливість відмежувати один стан від іншого все-таки є.
Потрібно просто поспостерігати за своїм чадом.
- Гіперактивний малюк (ГМ) не може себе контролювати, постійно в русі, влаштовує істерики при втоми. Активний малюк (АМ) любить рухливі ігри, не любить сидіти на місці, але при зацікавленості з задоволенням спокійно слухає казку або збирає пазли.
- ГМ часто, багато і емоційно говорить. При цьому постійно перебиває і, як правило, рідко дослуховує відповідь. АМ теж говорить швидко і багато, але з менш емоційним забарвленням (без «одержимості»), а також постійно ставить запитання, відповіді на які, здебільшого, дослуховує до кінця.
- ГМ вкрай складно вкласти спати, і спить він погано – неспокійно і з перервами на капризи. Трапляються також алергії і різні кишкові розлади. АМ добре спить, і проблем з травленням не відчуває.
- ГМ некерований. Мама не може «підібрати до нього ключики». На заборони, обмеження, вмовляння, сльози, договори та ін. дитина просто не реагує. АМ не особливо активний поза домом, в знайомої же обстановці «розслабляється» і стає «мамо-мучителем». Але ключик підібрати можна.
- ГМ провокує конфлікти сам. Приборкати агресію і емоції він не здатний. Патологія проявляється забіякуватістю (кусається, пхається, кидається предметами). АМ дуже активний, але без агресії. Він просто з «моторчиком», допитливий і бадьорий. Спровокувати конфлікт не може, хоча здачі дати в конкретному випадку – дуже навіть.
Звичайно, всі ці ознаки відносні, а діти – індивідуальні.
Категорично не рекомендується ставити своєму чаду діагноз самостійно. Пам’ятайте, що навіть один простий педіатр або невролог з досвідом поставити такий діагноз поодинці і без обстежень не в силах – потрібна повна діагностика у фахівців.
Якщо ваш малюк вразливий, цікавий, рухливий і не дає вам ні хвилини спокою – це ще ні про що не говорить!
Ну і один позитивний момент «на ціпок»:
Нерідко діти, перетворюючись в підлітків, «переступають» цю патологію. Лише у 30-70% дітей вона переходить у доросле життя.
Звичайно, це не привід – махнути рукою на симптоми і чекати, поки чадо «переросте» проблему. Будьте уважні до своїх чад.
Вся інформація в статті дана виключно в освітніх цілях, вона може не відповідати конкретним обставинам здоров’я вашої дитини, і не є лікарською рекомендацією. Cайт сolady.ru нагадує, що ніколи не варто затримувати або ігнорувати звернення до лікаря!
