Привчання цуценяти до пелюшки – трудомісткий процес, який вимагає від власника малюка уваги і терпіння, але має багато плюсів. Якщо ви прочитаєте цю статтю та поради на сайті https://petko.com.ua/uk/news/detail/kak-priuchit-sobaku-k-pelenke/, ви збережете в будинку чистоту, а вашому собаці буде простіше навчитися в майбутньому ходити в туалет на вулицю.
Навіщо собаці ходити на пелюшку
Є низка причин, через які варто привчити малюка до чистоти:
- До 3 місяців цуценята перебувають на карантині. Малюк не повинен виходити на вулицю або спілкуватися з іншими собаками. Причина: поки не зробили необхідні щеплення, організм собаки вразливий і схильний до інфекцій, таких як чумка, сказ, парвовірусний ентерит та інших.
- З огляду на те, що малюк ще не може повністю контролювати процеси дефекації та сечовипускання, він буде справляти нужду часто – практично щогодини вам доведеться підтирати калюжки та прибирати фекалії. Якщо ви вдень перебуваєте на роботі і не можете прибирати за собакою постійно – уявіть, на що перетворяться ваші підлоги після такої “атаки”.
- У них трапляються і нічні туалети – у маленькому віці собака не буде чекати, поки ви прокинетеся.
Облаштування собачого туалету
Для цуценячого туалету найкраще придбати в аптеці або зоомагазині спеціальні поглинаючі пелюшки – вони бувають великі й маленькі, а коштують недорого.
Коли будете забирати цуценя у заводчика, попросіть у нього шматочок матерії, на яку ходили цуценята в рідному домі – знайомий запах допоможе в пошуках туалету в новому домі.
Пелюшка повинна знаходитися поруч зі спальним місцем і місцем ігор, але водночас нехай вона буде розташована там, де собаці ніхто не завадить.
У перші дні перебування цуценяти в будинку, особливо якщо воно ще зовсім мале, найкраще постелити кілька пелюшок у тому приміщенні, де малюк житиме постійно, або по всій квартирі. Кожну серветку потрібно трохи змочити сечею малюка, щоб він орієнтувався за запахом.
Як привчити цуценя до пелюшки
Цуценята ходять до туалету часто і, на перший погляд, хаотично, але й тут простежується певна закономірність: малюки обов’язково випорожнюються після сну, їжі та ігор.
Після цих подій обов’язково відносьте цуценя на пелюшку і, погладжуючи та підбадьорюючи його, чекайте, поки малюк зробить “справи”. Щойно улюбленець виконає поставлене перед ним завдання, бурхливо похваліть і почастуйте ласощами.
Увімкніть спостережливість – перед тим, як зробити калюжу або купку, він буде обнюхувати все навкруги і крутитися. У цей час собаку слід швидко взяти на руки і віднести в потрібне місце.
Коли вихованець засвоїть, що це туалетне місце, ви приберете частину пелюшок у кімнаті. Прибирати слід по одній і поступово зрушувати “туалети” до вхідних дверей. У підсумку з часом залишиться одна ганчірка в коридорі.
Кожен похід до туалету в правильне місце, здійснений на ваших очах, має бути винагороджений – похвалою, ласощами, грою.
Не карайте малюка, якщо воно промахнулося і зробило свої справи поруч з умовленим місцем! Повірте, він старався, але не розрахував габарити або не встиг добігти.
Якщо цуценя справляє потреби не в умовленому місці, то варто суворим голосом зробити йому зауваження і забрати на пелюшку за умови, що воно вже знає, де його туалет. Ніколи не бийте собаку!
Після закінчення карантину ви сміливо можете починати привчати цуценя до вигулу на вулиці, але в перші місяць-два нехай “чергова” ганчірка залишиться на місці. Собаки навіть у віці 6 місяців не завжди витримують тривалі перерви між прогулянками, а такий захід врятує підлогу у квартирі та полегшить життя вихованцеві, якого не покарають за зіпсований килим.
